Що потрібно знати про воду, якою Ви поливаєте растини?

Багато вирощувачів не усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє хімічний склад води, якою вони поливають рослини. Лужність, pH і вміст розчинених солей — важливі чинники, від яких залежить, чи підходить вода для вирощування рослин. У цій статті ми розповімо про кілька фактів щодо води, які варто знати кожному вирощувачу, щоб досягти оптимальних результатів у своєму саду.

Незалежно від того, чи вирощуєте Ви рослини на гідропоніці, чи в субстратах для вирощування, вода — один з основних ресурсів, потрібних Вашим рослинам. Однак мало хто з вирощувачів знає, що хімічний склад води значною мірою впливає на її придатність для вирощування рослин. У цьому контексті основними характеристиками води є лужність, pH та EC.  

Лужність характеризує здатність води протистояти підкисленню та залежить від концентрації карбонатів (H2₂CO₃) і гідрокарбонатів (HCO). На лужність також впливають інші сполуки, наприклад гідроксиди, сульфіди, фосфати, силікати та борати, але у воді вони зазвичай трапляються лише в мінімальних кількостях. Що вища лужність води, то менше на її pH впливають кислі речовини, як-от водорозчинні добрива з високим вмістом амонію або сечовини. Натомість після додавання добрив pH води з низькою або нульовою лужністю різко знижуватиметься, оскільки в ній недостатньо буферів для нейтралізації кислот. Лужність води можна визначити за результатами лабораторного аналізу; зазвичай її виражають кількістю CaCO₃ або Ca(HCO₃)₂.

Лужність понад 150 ppm CaCO₃ вважається високою, і така вода підвищуватиме pH субстрату. Якщо лужність води не надто висока й становить 150–250 ppm, це можна компенсувати добривом, яке спричиняє кислу реакцію в субстраті. Такі добрива містять понад 20 % загальної кількості азоту у формі амонію (NH₄+) або сечовини (що більша частка, то кисліша реакція). Натомість добрива, що містять азот лише у формі нітратів, спричиняють нейтральну реакцію.

• Вода з лужністю 60–150 ppm вважається ідеальною. Поєднуйте її з добривами, що містять 20–30 % загальної кількості азоту у формі NH₄+/сечовини.
• Вода з лужністю нижче 60 ppm має низьку буферну здатність. Використовуйте добрива, що містять більшу частину азоту у формі нітратів (понад 90 %) і лише невелику кількість амонію або сечовини.
• Якщо лужність води надзвичайно висока (понад 250 ppm), спочатку необхідно знизити її приблизно до 100 ppm, додавши кислоту, а потім змішати воду з добривами з низьким вмістом амонію та сечовини.

pH води характеризує концентрацію іонів водню (H+) та гідроксид-іонів (OH-) і є показником кислотності або лужності розчину. pH вимірюють за шкалою від 0 до 14: значення нижче 7 означають, що розчин кислий, вище 7 — що лужний, а pH 7 є нейтральним. Ідеальний діапазон pH води для поливу становить 5–7, оскільки він близький до оптимального рівня pH для вирощування більшості видів рослин (5,8–6,2). Значення pH важливе, адже кислотність впливає на доступність поживних елементів для рослин, а за екстремальних значень виникають проблеми з живленням.

• Якщо Ви вирощуєте рослини в органічних субстратах (ґрунті, кокосі, торфі), регулярно контролюйте pH субстрату та підтримуйте його в діапазоні 5,5–6,5.
• Якщо Ви вирощуєте рослини на гідропоніці, контролюйте pH поживного розчину та постійно підтримуйте його в діапазоні pH 5,6–6,4.

Відрегулювати pH води можна, додавши кислоту або луг. Для зниження pH найчастіше використовують азотну, фосфорну, сірчану або лимонну кислоту; лимонна — єдина органічна, тому працювати з нею безпечніше. Для підвищення pH використовують засоби, що містять розчинний магній або кальцій. Регулюючи pH води, не поспішайте: додавайте кислоту або луг поступово, щоразу ретельно перемішуйте розчин і вимірюйте його pH. Для вимірювання pH можна використовувати лакмусовий папірець, але якщо Ви серйозно ставитеся до вирощування, варто придбати цифровий pH-метр.

EC — це скорочення від «електропровідність», яке показує, наскільки добре розчин проводить електричний струм. У вирощуванні рослин показник EC використовують для оцінювання концентрації розчинених солей (іонів) у воді або поживному розчині, який використовують рослини. Ці розчинені солі містять мінеральні елементи та поживні речовини, як-от азот, фосфор, калій, кальцій, магній та інші. Для вимірювання EC використовують цифрові EC-метри або комбіновані EC- і pH-метри.

Що нижчий показник EC води для поливу, то краще, особливо якщо Ви використовуєте добрива з мінеральними солями. Додавання добрив підвищує EC води, а надмірна кількість солей призводить до того, що розчин обпікає коріння рослин, через що кінчики листя стають обпаленими (надмірне удобрення). Дощова, дистильована або очищена за допомогою фільтра зворотного осмосу вода не містить розчинених солей і має EC 0 мСм/см. Водопровідна вода завжди містить розчинені солі, а її EC залежить від конкретного регіону.

• Якщо EC води для поливу перевищує 1 мСм/см (до додавання добрив), її необхідно спочатку очистити за допомогою зворотного осмосу або змішати з дистильованою водою у співвідношенні, за якого показник EC знизиться до менш ніж 0,5 мСм/см.
• Воду з EC 0,5–1 мСм/см (до додавання добрив) можна використовувати для поливу рослин і в гідропонних системах, однак із часом у субстраті можуть накопичуватися солі, тому його потрібно частіше промивати чистою водою.

Хочете дізнатися більше про сучасні методи вирощування рослин? Відвідайте наш блог.