Фаза росту

Список статей

LST — техніки формування та тренування рослин

Як легко впливати на форму рослин, щоб отримати від них якомога більше? Завдяки правильному формуванню Ви зможете зібрати щедрий урожай навіть на невеликій площі. Ми підготували огляд найпопулярніших методів, якими користуються як аматори, так і професійні вирощувачі.

Досвідчені вирощувачі знають, що врожайність залежить не лише від генетики чи живлення. Важливу роль відіграє також структура рослини. Такі методи, як supercropping, schwazzing або ScrOG, дають змогу цілеспрямовано коригувати ріст, підвищувати ефективність освітлення та досягати значно кращих результатів. Нагадаємо, як вони працюють і коли їх застосовувати.

Topping: обрізання верхівок

Базовий метод, яким має володіти кожен вирощувач. Він полягає у простому обрізанні верхівок рослин, щоб у місці зрізу утворилися розгалуження. Більшість вирощувачів уперше обрізають рослини, коли на них з'являється три яруси справжніх листків, за винятком деяких специфічних методів вирощування (наприклад, SoG). Після обрізання на головному стеблі виростають дві нові верхівки, а чотири бічні гілки на ярус нижче ростуть швидше. Так у рослини має з'явитися шість нових верхівок приблизно на однаковій висоті.

Ви можете обрізати рослини кілька разів, але лише під час вегетативної (ростової) фази. Після переходу до цвітіння, видаляючи верхівки, Ви лише позбавите себе майбутніх суцвіть. Що більше разів Ви обріжете рослини, то густішими вони будуть.

Fimming: прищипування верхівок

За переказами, цей метод прищипування верхівок виник через прикру випадковість, звідси й англійська назва F*** I Missed. Fimming полягає в обрізанні верхівкових пагонів так, щоб на рослині залишилося приблизно 20 % верхівки. Якщо прищипнути правильно, замість двох рослина утворить чотири або більше нових верхівок, розташованих близько одна до одної. У результаті виходять невисокі рослини з щільно розташованими суцвіттями та високою врожайністю.

Дефоліація: видалення листя

У листках відбувається фотосинтез, і вони необхідні рослинам. Попри це, більшість вирощувачів регулярно видаляють листя. Зазвичай це роблять, щоб поліпшити проникнення світла й повітря крізь рослинний покрив, що допомагає запобігти появі плісняви та підвищити врожайність. Однак із дефоліацією не можна перестаратися: важливо знати, коли й яке листя видаляти.

Під час вегетативної фази: Серед вирощувачів поширений міф, що видалення великих листків допомагає рослинам спрямувати енергію на утворення нових верхівок. Насправді це сповільнює ріст. Тому під час ростової фази видаляйте лише листки, які затінюють нижні гілки, ростуть усередину рослини, торкаються субстрату або перебувають у тіні. Також видаляйте пожовкле чи засохле листя.

Під час цвітіння: Хоча під час цвітіння рослинам також потрібне листя, обережна дефоліація допомагає створити кращий мікроклімат і запобігти появі плісняви. Особливо під час вирощування в приміщенні варто видалити листя з найнижчих ярусів, куди не потрапляє світло. Так само видаліть велике листя, що затінює суцвіття, які дозрівають. Із наближенням збирання врожаю регулярно видаляйте також пожовкле й сухе листя.

Schwazzing: інтенсивна дефоліація

Листки, на які потрапляє достатньо світла, фотосинтезують і виробляють вуглець, що є джерелом цукрів для інших частин рослини. Затінені листки, навпаки, накопичують вуглець і майже не фотосинтезують. Тому видалення затіненого листя допомагає рослинам ефективніше використовувати доступний вуглець і сприяє підвищенню врожайності.

Schwazzing — це метод, популяризований Дж. Гауптом у книжці «Three A Light». Він полягає в повторній інтенсивній дефоліації протягом перших трьох тижнів цвітіння. У результаті рослини залишаються невисокими, а суцвіття виростають довгими — зокрема, й на нижніх гілках.

Як це робити: У перший день цвітіння видаліть усе велике (віялоподібне) листя. Це не лише поліпшить проникнення повітря крізь крону, а й змусить рослини зосередитися на утворенні нового листя замість подовження стебел, завдяки чому вони залишатимуться компактнішими й не так витягуватимуться. Не забувайте, що після видалення великого листя рослини втратили значний запас поживних речовин. Протягом наступних десяти днів збільште дозу поживних речовин приблизно на 20 %; у суміші мають переважати фосфор і калій (рецептура для цвітіння).

Другу дефоліацію проведіть на 20-й день фази цвітіння й знову видаліть лише велике листя. Будьте обережні, щоб не пошкодити квіти, що формуються. До третього тижня цвітіння фаза подовження стебел у рослини вже завершилася, а завдяки першому обрізанню бутони мають рости близько один до одного. Після другого обрізання квіти розвинуться поруч, і в результаті утворяться довгі суцвіття. Серед інших переваг schwazzing — те, що, на відміну від традиційного методу, нижні гілки не потрібно обрізати: завдяки видаленню листя вони також отримуватимуть достатньо світла, і на них виростуть гарні суцвіття.

ScrOG: спрямування пагонів крізь сітку

Screen of Green (ScrOG) — це метод формування рослин у горизонтальній площині за допомогою сітки або решітки. Він має безліч переваг, особливо під час вирощування в приміщенні зі штучним освітленням. Якщо не стежити за рослинами, вони завжди ростимуть більше вгору, ніж ушир. Тому головна гілка буде надто близько до світильника для вирощування, а на верхівки нижчих ярусів потраплятиме мало світла. Мета спрямування пагонів крізь сітку — створити суцільну поверхню з верхівок, кожна з яких отримуватиме максимум енергії від освітлення.

Як це робити: Розмістіть підтримувальну сітку на висоті 20–30 см над основою рослини. Починайте спрямовувати верхівки крізь сітку, коли вони виростуть на 5 см над її комірками. Поступово спрямовуйте головні гілки в усіх напрямках і, коли сітка буде майже повністю заповнена, переведіть рослини на цвітіння. Продовжуйте спрямовувати пагони крізь сітку ще два-три тижні, доки не настане повне цвітіння й рослини не перестануть витягуватися.

LST: згинання стебел

LST (Low Stress Training) — це делікатний метод формування рослин, за якого гілки поступово згинають і підв'язують. Згинання стебел можна застосовувати різними способами: від розкриття крони й освітлення нижніх гілок до формування фотогенічних бонсай. Згинання також допоможе впоратися з рослинами, які надмірно виросли на ранній фазі цвітіння.

Як це робити: За допомогою м'якого дроту для підв'язування, шнурків або пластикових затискачів почніть згинати головне стебло, а згодом і бічні гілки, спрямовуючи їх від центру рослини назовні. Так Ви відкриєте для світла більшу площу листя та стимулюватимете ріст нових пагонів. Застосовуйте LST лише під час вегетативної фази й у перші тижні цвітіння, поки стебла ще гнучкі.

Supercropping: згинання стебел із пошкодженням тканин

Supercropping — це метод, за якого цілеспрямовано порушують внутрішню структуру стебла, щоб зігнути його, але не зламати. Рослина реагує на стрес зміцненням пошкодженої ділянки та активнішим ростом в інших частинах. Згинання стебел належить до просунутих методів і потребує вправності.

Як це робити: Виберіть гнучке стебло під час ростової фази й обережно стисніть його між пальцями, масажуючи, доки воно трохи не піддасться. Потім зігніть пагін у потрібному напрямку. Якщо гілка не тримається в новому положенні, підв'яжіть або підпріть її. За кілька днів на пошкодженому стеблі в рослини утворяться потовщені вузли.

Формування допомагає досягти кращих результатів без зміни живлення чи освітлення. Почніть із простих методів, як-от topping або LST, і поступово з'ясуйте, що найбільше підходить Вашим рослинам.

Цікавитеся новинами зі сфери вирощування та порадами для початківців і досвідчених вирощувачів? Усе це й багато іншого Ви знайдете в нашому блозі для вирощувачів Higarden.

 

Чи має сенс видаляти листя для кращого врожаю?

Тема видалення листя, або, як це називають фахівці, дефоліація, уже багато років є предметом палких дискусій серед гроверів. Серед вирощувачів у всьому світі є як затяті противники цієї практики, так і її прихильники. Тож однозначної відповіді на запитання, чи краще залишити листя рослин як є, чи варто застосовувати цю техніку, немає. Однак факт залишається фактом: професійні вирощувачі регулярно використовують її для різних видів рослин і досягають вражаючих результатів, тож, мабуть, у цій техніці є сенс. Тим паче, що нині дедалі більше досвідчених indoor вирощувачів, які вирощують рослини в приміщенні навіть у домашніх умовах, вважають дефоліацію звичною частиною своєї практики, що значною мірою сприяє високим і стабільним врожаям.

a_defoliace_COVER

Природний процес дефоліації знайомий нам і з природи. Достатньо згадати, як опадає листя. Розгляньмо, чому цілеспрямоване видалення листя рослин має сенс не лише під час вирощування на відкритому повітрі, а й під час вирощування рослин у приміщенні під штучним освітленням, яким зазвичай є LED лампи або газорозрядні лампи.

Покращення циркуляції повітря та зниження вологості в приміщенні для вирощування

У приміщеннях для вирощування та всередині гроутентів рослинність зазвичай буває дуже густою, а подекуди й непрохідною, адже кожен вирощувач цілком логічно прагне максимально використати приміщення для вирощування зі джерелом штучного освітлення, щоб виростити на цій площі якомога більше здорових рослин. Важлива не лише кількість рослин. Деякі вирощувачі дають рослинам добре розростися перед зміною фотоперіоду, щоб заповнити всю площу приміщення для вирощування.

Однак далеко не всі ці вирощувачі на практиці усвідомлюють, що чим густіша рослинність у приміщенні для вирощування, тим більше вона зрештою перешкоджає циркуляції свіжого повітря між рослинами, а це дуже важливо для їхнього здорового й активного розвитку.

Наша ПОРАДА: Збільшити циркуляцію свіжого повітря навколо рослин саме там, де це найбільше потрібно, допомагають циркуляційні вентилятори. Якщо у Вашому гроубоксі чи приміщенні Ви досі не маєте такого вентилятора, навіть на початку літа, обов'язково прочитайте окрему статтю: Як вибрати циркуляційний вентилятор?

Ще однією проблемою, що виникає через скупчення в приміщенні для вирощування рослин із великою кількістю листя, є підвищена вологість. Сама по собі вологість ще не становить такої великої проблеми, але в поєднанні з описаною вище недостатньою подачею свіжого повітря навколо нижнього листя рослин накопичується повітря, яке вони вже видихнули. Це повітря більше не насичене достатньою кількістю діоксиду вуглецю (CO2). Значенню CO2 для рослин присвячена окрема стаття: Вирощування рослин і діоксид вуглецю. Як і навіщо його використовувати?

Наша ПОРАДА: Забезпечте рослинам у гроубоксі додаткову порцію діоксиду вуглецю завдяки природному генератору CO2!

Якщо в приміщенні для вирощування густа рослинність, недостатня циркуляція свіжого повітря навколо окремих рослин разом із підвищеною вологістю створюють ідеальне середовище для появи небезпечних пліснявих грибів, яким дуже сприятливе таке застійне повітря. У місцях дотику листя рослин також виникає найвища концентрація вологи, тому листя в місцях контакту часто буває мокрим і злиплим. Саме цього явища Ви й хочете уникнути.

a_strihanisokrajem

Покращення доступу світла до рослин

Щоб рослини могли розвиватися, на їхні зелені частини, передусім на поверхню листя, має потрапляти достатня кількість світлового випромінювання. До того ж із відповідною інтенсивністю, щоб більшість листків отримувала свою денну порцію фотонів. У природі все влаштовано так, що сонце є не лише джерелом світла з надзвичайно високою інтенсивністю випромінювання, а й протягом кожного дня переміщується небом, завдяки чому поступово змінюються напрямок і кут падіння сонячних променів на листя рослин. Під час вирощування рослин у приміщенні навіть найпотужніше джерело світла постійно перебуває в одному фіксованому місці. Тому важливою змінною стає також згадана вище густота рослинності. Часто буває, що до нижніх ярусів потрапляє вже недостатньо світла, щоб листя в темніших частинах приміщення для вирощування досягало оптимального рівня фотосинтезу. Тому, якщо на мить залишити осторонь сам ефект дефоліації, у гроубоксах або інших приміщеннях для вирощування в приміщенні використовують TLED лампи для додаткового освітлення затінених місць.

Наша ПОРАДА: Додатковий світильник повного спектра 100 Вт Lumatek BAR 2.9

a_BARsokrajem

Вас, мабуть, не здивує, що рослина не вирішить самостійно припинити постачати воду та поживні речовини недостатньо освітленому листю в нижніх ярусах лише тому, що вирощувач зазвичай найбільше зацікавлений у суцвіттях або плодах. Саме тому таке листя стає для рослини значним тягарем. Тут ми й наближаємося до суті питання.

Досвід застосування дефоліації — видалення листя — свідчить досить однозначно. Достатньо забезпечити квітам більше світла завдяки видаленню небажаного листя, щоб помітити видиме покращення їхнього розвитку. З іншого боку, листя можна порівняти із сонячними панелями — сховищем енергії, яку використовує рослина й яка, зокрема, потрібна для формування та дозрівання квітів. Тому дефоліацію, щоб вона принесла користь, а не шкоду, потрібно проводити справді розумно... Отже, розгляньмо чотири основні правила, яких Вам неодмінно слід дотримуватися, перш ніж застосовувати цей садівничий метод на практиці.

  • Здоров'я рослин

Незалежно від того, чи завдячують Ваші рослини чудовому стану переважно Вашому досвіду й навичкам вирощування, чи преміальним товарам із нашого асортименту, про які ми згадуємо в не одній іншій статті в нашому блозі, вони мають бути в ідеальному стані. Інакше взагалі не починайте цілеспрямовано видаляти їхнє листя. Тут компромісів немає. Якщо Ваші рослини потерпають від шкідників або очевидно, що їхній ріст поки що не є оптимальним, дефоліація не принесе жодної користі, а Вашому врожаю, найімовірніше, зашкодить. Здорові рослини під час вирощування в приміщенні, звичайно, безпосередньо пов'язані з оптимальними умовами вирощування. Тому перш ніж починати видалення листя, переконайтеся, що Ваші рослини отримують достатньо світла та мають відповідний клімат (див. вище), а також що Ви можете забезпечити їм правильне дозування важливих поживних речовин у межах регулярного поливу. Якщо все гаразд, можете починати експериментувати.

  • Генетика

Думки щодо дефоліації у міжнародній спільноті вирощувачів значно різняться, можливо, також через те, що не кожен сорт пристосований до видалення листя. Генетика тут безперечно відіграє свою роль. Якщо йдеться про сорт, який формує густу рослинність із великою кількістю бічних гілок і листя, імовірно, дефоліація справді піде йому на користь. Однак існує також багато сортів різних рослин із більш відкритою будовою, для яких природно формувати лише невелику кількість листя. У такому разі ми радимо дотримуватися обережності та мінімалізму. Це означає, що після виконання першого правила Ви можете спочатку випробувати дефоліацію в дуже малому масштабі й поспостерігати, як Ваші рослини відреагують на неї порівняно з ділянками, де листя не видаляли. Якщо ефект позитивний, можете обережно продовжувати процес цілеспрямованого видалення листя. А ще є винятки, які дещо ускладнюють ситуацію. Морфологія — це не все, тому деякі сорти можуть зрештою краще реагувати на видалення листя, ніж інші, незалежно від їхньої будови чи загальної кількості листя.

  • Коли менше — це більше...

Деякі гровери особливо не церемоняться й за один раз видаляють майже все велике листя, залишаючи на рослині лише менші листки біля квітів і листки, прикріплені до стебла, які ще не мають повністю розвиненого черешка. На таке наважується або вирощувач, який точно знає, що робить, тобто розуміє, який сорт вирощує і як цей сорт реагує на основі неодноразового досвіду, або, навпаки, людина, яка взагалі нічого не знає про дефоліацію, а це вже чиста авантюра. Тож якщо Ви вирішили випробувати видалення листя на практиці, радимо дотримуватися відомого правила «Менше іноді означає більше» й починати дефоліацію дуже обережно. Спочатку видаліть лише кілька великих зрілих листків. Потім зачекайте кілька днів і поспостерігайте, як відреагують рослини. Залежно від цього Вам буде легше вирішити, чи проводити подальшу дефоліацію.

  • Правильний вибір часу

Пам'ятайте про момент, коли уявні задні двері зачиняються. Під час вегетаційної фази рослини зазвичай іще формують нове листя перед зміною фотоперіоду на 12/12. У цей період рослини спрямовують усю енергію лише на формування стебел і листя. Потім вони формують нове листя ще приблизно протягом трьох тижнів після зміни фотоперіоду на так званий режим цвітіння, швидко витягуючись угору. Щойно вони припинять рости у висоту, нове листя вже не з'являтиметься, за винятком ніжних листочків у безпосередній близькості до квітів.

seedling-g76259adef_1920

Інші корисні поради щодо видалення листя можна узагальнити в таких пунктах:

  • Видаляти листя з розсади чи молодих рослин на ранніх етапах розвитку немає сенсу. По-перше, їм потрібно спрямовувати якомога більше енергії на розвиток, а по-друге, між ними зазвичай є достатня відстань. Отже, світло з достатньою інтенсивністю потрапляє на всі яруси молодої рослини, що стимулює ріст бічних пагонів.
  • Для точного, безпечного, а також зручнішого й швидшого видалення листя Вам стануть у пригоді якісні сучасні садові ножиці.
  • Гровери на практиці часто також вирішують дилему, чи відщипувати листя разом із черешком, чи залишати його. Якщо залишити черешок, нічого страшного не станеться, адже він не перешкоджає проникненню світла, а після того, як віддасть рослині поживні речовини, природним чином висохне й згодом самостійно відпаде.
  • Іноді немає потреби видаляти ціле листя — достатньо зрізати лише частину листкової пластинки. Такий спосіб дефоліації може бути корисним, якщо листя небагато, але через великий розмір воно займає багато простору й перешкоджає проникненню світла.

Отже, основні правила видалення листя Вам уже відомі, тож тепер можна зосередитися на конкретних рекомендованих способах дефоліації рослин, які вирощують у приміщенні.

  • На етапі росту (тобто протягом світлового циклу росту під час вирощування рослин у приміщенні) є кілька способів використання видалення листя:
    • Якщо Вам потрібно досягти рівномірної висоти зеленого покриву, допоможе видалення листя на окремих гілках, ріст яких унаслідок дефоліації сповільниться.
    • Якщо видалити велике листя, яке має властивість затіняти, більше світла потраплятиме до пагонів і гілок навіть у нижніх ярусах. Це стимулює їхній розвиток і водночас сприяє ефективнішому використанню всієї доступної площі для вирощування.
    • Тепер знову звернімося до явища, описаного вище. Вам неодмінно слід видалити листя, яке торкається одне одного, адже в місці контакту на його поверхні конденсується волога, сприятлива для плісняви або борошнистої роси. Якщо на цьому етапі Ви помітите старе листя в нижній частині стебла, яке вже давно не отримує достатньо світла, також одразу видаліть його.
  • Щойно Ви зміните фотоперіод рослин, щоб ініціювати цвітіння, протягом наступних приблизно 3 тижнів вони інтенсивно ростимуть у висоту, одночасно формуючи квіти. Для цієї фази існує усталений англійський термін «stretch». Можливо, Ви також зустрічали рослини, які цвітуть незалежно від фотоперіоду. Такі сорти називають самоквітучими (autoflowering). Зазвичай їм також потрібне спеціальне живлення, наприклад BioNova Autoflower Supermix. У самоквітучих рослин окремі фази циклу доводиться визначати просто на око — залежно від того, який вигляд вони мають і чи вже помітно формують квіти. У будь-якому разі пам'ятайте, що мета дефоліації на етапі цвітіння — забезпечити квітам якомога більше світла, але водночас намагатися залишити рослині достатню кількість листя. Так, це певне мистецтво балансування на межі, але що більшим буде Ваш досвід видалення листя, то легше Вам буде досягти бажаної рівноваги в процесі дефоліації.

Наша ПОРАДА: Дефоліацію раз і назавжди полегшить нова лінійка преміальних ручних інструментів, які прослужать Вам багато років. Леза з нержавіючої сталі, як у малих садових ножиць із кільцем PRO CUT, довше залишаються гострими. 

a_defoliace_PROCUT

Коли й як видаляти листя? Стратегія у Ваших руках

  • Перед зміною фотоперіоду

Дедалі більше гроверів практикують радикальне видалення листя безпосередньо перед зміною фотоперіоду. Після зміни фотоперіоду настає так звана фаза stretch (див. вище), завдяки чому кінцевий ефект дефоліації подвоюється. Певною мірою таким способом Вам вдасться обмежити витягування гілок угору, але головне значення має більша кількість світла, що потрапляє на розташовані нижче міжвузля. Достатня подача інтенсивного світла в цих місцях згодом суттєво стимулює розвиток квітів, яким у тіні листя було б складніше розвиватися.

  • Поступова дефоліація

Тепер розгляньмо значно консервативніший підхід до видалення листя рослин. Він полягає в поступовому видаленні листя протягом циклу вирощування, аж до завершального етапу цвітіння. Ви можете встановити певні інтервали для регулярного видалення листя, наприклад кожного другого дня. Однак це схоже на полив — краще частіше, але в меншій кількості. Тому щоразу видаляйте лише кілька вибраних листків, які в цей момент найбільше затіняють квіти. За потреби також видаляйте листя, що торкається одне одного. Такий консервативний підхід дає змогу уникнути несподіваного шоку, якого рослини можуть зазнати після одноразового видалення великої кількості листя. Водночас у Вас є можливість перевірити, як конкретний сорт реагує на видалення листя, не встигнувши завдати більшої шкоди, ніж користі.

  • Порівняльний тест

Реальний потенціал, тобто можливу користь дефоліації для розвитку сорту, який Ви саме вирощуєте в контрольованому середовищі, допоможе виявити класичний порівняльний тест. Лише Вам вирішувати, які за розміром ділянки рослинності Ви порівнюватимете. Припустімо, Ви розділите все навпіл. Це означає, що одну половину площі для вирощування піддасте видаленню листя, а другу залишите рости вільно. Однак порівняльний метод також працює для зіставлення різних підходів до дефоліації. Отже, знову повернімося до того, що найкраще уважно спостерігати за рослинами, а відмінності між обома половинами або іншими вибраними Вами частинами площі для вирощування допоможуть однозначно визначити, який шлях обрати для отримання багатого врожаю. Не забувайте, що основною умовою такого порівняння є вирощування одного й того самого сорту в усіх порівнюваних рослин, а також забезпечення однакових умов розвитку для всіх рослин у приміщенні для вирощування.

Якщо у Вас виникли будь-які запитання, не вагайтеся звернутися до нас за відомою Вам електронною адресою info@higarden.eu.

Також рекомендуємо такі товари: 

Що ще прочитати:

Щоденник вирощувача: Ретельний догляд — і цвістимеш найкраще

Ведете щоденник? Це запитання, яке, мабуть, здивує більшість вирощувачів. Насправді цей дещо старомодний спосіб ведення записів дає змогу вирощувачеві мати повне уявлення про процеси, що впливають на результат вирощування. Крім того, ведення щоденника — це простий і недорогий спосіб удосконалити вирощування в приміщенні.

pestitelskydenik_optimizedВи запитуєте, для чого потрібен щоденник вирощувача? Наша пам'ять часто підводить, і після збору врожаю буває важко згадати, де саме під час вирощування ми припустилися помилки. Якщо протягом усього циклу записувати, що і коли Ви робили, наприкінці буде легко з'ясувати, що спрацювало, а що — ні. Надмірне внесення добрив, неправильний полив чи запізніле пересаджування? Якщо Ви занотували це, наступного разу зможете уникнути таких помилок. Крім того, систематично відстежуючи свої дії, Ви зможете постійно вдосконалювати вирощування. З часом Ви з'ясуєте, який субстрат найродючіший або яке поєднання добрив та освітлення дало найкращі результати. Усе це допоможе Вам вирощувати ефективніше. Нарешті, щоденник вирощувача стане у пригоді щоразу, коли Ви зіткнетеся з проблемою. Наприклад, якщо помітите пожовтіння листя, легко зможете перевірити, що змінилося протягом попередніх днів. Можливо, Ви використали нове добриво, змінили полив або змінилася температура. Щоденник допоможе виявити причину та швидко знайти рішення.

Що записувати у щоденник вирощувача?

Найважливіше призначення щоденника вирощувача — докладно фіксувати умови вирощування, живлення рослин і важливі етапи. Записуйте дати висівання, проростання, пересаджування, початку цвітіння та збору врожаю. Часова шкала допоможе відстежувати тривалість окремих етапів вирощування та планувати наступні цикли. Запишіть, який субстрат Ви використовували, які добрива й аксесуари давали рослинам, а також режим освітлення. Щоразу, коли поливаєте рослини, записуйте час і кількість води. Якщо Ви вимірюєте pH або EC поживного розчину, обов'язково занотовуйте ці показники щоразу. Щодня також записуйте температуру й вологість у просторі для вирощування. Фіксуйте й те, як змінюються рослини: колір листя, темп росту або початок цвітіння.

  • Основні етапи (висівання, пересаджування, перехід до цвітіння, збір врожаю)
  • Використані матеріали, добрива й обладнання
  • Виміряні показники (EC, pH, вологість, температура, VPD, PPFD)
  • Спостереження (розвиток рослин, швидкість росту, колір, незвичні деформації)
  • Вжиті заходи та незвичні події (LST, обприскування, шкідники, плісняви, коливання умов)

Поради та інструменти для ведення щоденника вирощувача

Чудова особливість щоденника вирощувача в тому, що вести його може кожен, і для цього не потрібне дороге обладнання. Не потрібно писати твори — достатньо кількох чисел чи речень на день. Але важливо робити це регулярно й ретельно. В ідеалі щодня знаходьте час і приділяйте рослинам кілька хвилин. Вони віддячать Вам багатим урожаєм.

  • Ручка та блокнот: Можливо, Ви вже давно не користувалися ручкою та блокнотом, і, звісно, щоденник можна вести й у цифровому форматі. Однак старомодні папір і ручка в цьому випадку й досі залишаються найшвидшим (і найбезпечнішим) способом робити записи.
  • Цифровий термогігрометр: Вимірювання температури та вологості у просторі для вирощування має стати звичною справою для кожного вирощувача. Рекомендуємо звернути увагу на цифровий термогігрометр URBAN.
  • EC- та pH-метр: Для багатьох методів вирощування потрібне регулярне вимірювання EC і pH поживного розчину, а іноді й дренажного розчину із субстрату. Для використання під час вирощування в приміщенні найкраще підходять цифрові EC- та pH-метри, що забезпечують точні й надійні вимірювання.

Вас може зацікавити: Як правильно вимірювати EC

Більше порад та інструкцій для вирощувачів у приміщенні й на відкритому повітрі Ви знайдете у блозі Higarden.

Стрес шкодить і рослинам, або абіотичні стреси рослин

З рослинами все як із людьми. Їхнє здоров'я залежить від умов життя та правильного харчування, а інтенсивний стрес, або «ворог урожайності», так само їм шкодить. Що це за стрес? У цій статті ми зосередимося на конкретних стресових чинниках, яких Ваші рослини неодмінно мають уникати, щоб Ви могли отримати гарний урожай. Дізнайтеся, як запобігти негативному впливу.

Так само як і люди, кожна рослина має певні генетичні передумови та вроджену здатність до захисту. Сучасне рослинництво, подібно до медицини, пропонує ефективні засоби для посилення природних захисних механізмів рослин, а також практичні прилади для підтримання оптимальних умов для їхнього росту та життєздатності.

Коли рослина неодноразово або тривалий час зазнає надмірного стресу, виникає стресова реакція. Рецептори рослини, наприклад фотосенсори, що реагують на інтенсивність світлового випромінювання, спочатку вмикають своєрідну внутрішню сигналізацію, яка активує всі доступні захисні механізми, що допомагають рослині вижити. Період опору рідко минає без серйозних наслідків: зазвичай рослина пошкоджується або навіть повністю гине від виснаження, як і квітка на зображенні. HG_Стаття для блогу_Стрес шкодить і рослинам 1

На відміну від людей, рослини не можуть пересуватися. Тож вони не можуть утекти від стресових чинників за найближчий ріг чи до спа. Тому завдання кожного гровера — збалансувати умови так, щоб рослини, за якими він доглядає, були спокійними та сповненими життя. Нижче ми розглянемо найпоширеніші абіотичні стресові чинники. З погляду вирощувача під цим поняттям можна розуміти затоплення, нестачу поживних речовин, надмірну інтенсивність освітлення, низькі температури тощо. Як то кажуть, усе добре в міру. Це стосується і світу рослин. Причиною стресу може бути як нестача, так і надлишок. Часто трапляється також поєднання кількох чинників одночасно. Наприклад, в'янення, причиною якого є передусім нестача води, може бути також реакцією на надмірне освітлення. Здатність рослин переносити стрес залежить насамперед від його інтенсивності та тривалості. Тепловий стрес може знищити врожай за короткий час, нестача води — за кілька днів...

Фізичні стресові чинники

  • надзвичайно високі або низькі температури
  • посуха (дефіцит води), а також надмірний полив або затоплення
  • механічні пошкодження

До найпоширеніших абіотичних стресових чинників для рослин належить несприятливий клімат. Якщо Ви вирощуєте рослини на відкритому повітрі (outdoor), щороку особливо важливо ретельно доглядати за ними протягом спекотного літа. Кожен вид

має свій оптимальний температурний діапазон, якого найпростіше дотримуватися під час вирощування в приміщенні (indoor). Мікроклімат у гроубоксі або кімнаті для вирощування можна легко регулювати за допомогою вентиляторів і вентиляторів для циркуляції повітря, а за потреби — обігрівачів. Однак зміна температури на вулиці часто вимагає також змінити налаштування обладнання в приміщенні. У літню спеку рослинам буде корисним CMH або LED-освітлення, оскільки воно виділяє менше тепла в середовище для вирощування.

Так само згубним для рослин, як спека, може бути холод, а під час вирощування на відкритому повітрі (або у великій вуличній теплиці) — мороз. Під впливом низьких температур у рослинах змінюються клітинні структури, сповільнюється ріст, а листя втрачає колір. Під час морозів і заморозків пошкоджуються тканини рослини. До холоду дуже чутливі, наприклад, помідори та квасоля.

Захищайте від критичних температур як коріння, так і надземні частини рослин.

У гідропоніці захищайте резервуари з поживним розчином від прямого світла та підтримуйте температуру 18–26 °C. У цьому Вам допоможе охолодження резервуарів.

Підтримувати оптимальну температуру та вологість повітря за допомогою зволожувачів і цифрових вимірювальних приладів досить просто, але багато початківців неправильно розміщують датчик комбінованого термо- гігрометра, який має бути в базовому оснащенні кожного вирощувача. Радимо розміщувати датчик у верхній третині висоти рослини, тобто трохи нижче від верхівки. Циркуляційні вентилятори — ідеальні помічники, які забезпечують постійну циркуляцію повітря навколо рослин. Підвищену вологість, необхідну для розсади, легко підтримувати під час попереднього вирощування в невеликих тепличках і пропагаторах.

Посуха пов'язана зі зниженою вологістю повітря, і загалом її краще переносять рослини з коротшим життєвим циклом. Однак сухий субстрат однозначно шкодить, адже він не сприяє розвитку нового коріння. Природа наділила листя рослин мікроскопічними продихами, які відкриваються та закриваються залежно від вологості повітря. Коли рослина відчуває нестачу води, вона закриває продихи, щоб запобігти її втраті. Проблема для вирощувачів полягає в тому, що закриті продихи погано сумісні з ефективним фотосинтезом. Тож остерігайтеся зневоднення протягом усього циклу вирощування. Найкраща профілактика — регулярний полив.

Згаданим абіотичним чинникам також чудово запобігають інноваційні перфоровані горщики від бренду  Hercules та інші тканинні горщики, які допомагають правильно поливати рослини та підтримують оптимальну аерацію кореневої системи.

Рекомендовані температурні та вологісні інтервали для вирощування в приміщенні:

Для фази росту ідеальна температура за освітлення становить 21–28 °C, уночі — 18–23 °C, а вологість — 50–70%. Для фази цвітіння та формування плодів рекомендовано нижчу вологість повітря — 35–50%, денну температуру 21–26 °C і нічну — 18–23 °C. Розсаді підходить вища вологість повітря — до 80%.

image3

Хімічні стресові чинники

  • Недостатнє живлення рослин і субстрату

Правильне, точніше, повноцінне живлення рослин — основа здорового та соковитого врожаю. Сучасні вирощувачі мають настільки широкий вибір, що за належного догляду цього стресового чинника можна практично повністю позбутися завдяки різноманітним добривам і допоміжним добавкам для фаз росту та цвітіння. Достатньо підібрати відповідне живлення, щоб рослинам і їхньому корінню нічого не бракувало. Також може виникнути дефіцит кисню, тому не забувайте про достатню аерацію субстрату, яку забезпечує, наприклад, перліт.

У разі використання ґрунту ще однією проблемою, пов'язаною з хімічними процесами, що впливають на рослину, є його надмірне засолення. Засолення ґрунту — природне чи штучне — зменшує поглинання води.

Також важливо не допускати впливу на рослину високої концентрації токсичних іонів і важких металів, таких як ртуть, алюміній або кадмій. Токсини можуть міститися й у забрудненій воді, тому важливо, у якій воді Ви вирощуєте рослини та якою поливаєте. (Ця тема настільки важлива, що невдовзі ми присвятимо їй окрему статтю.) Наявність токсинів перешкоджає поглинанню поживних речовин із води або ґрунту та порушує мінеральний баланс. Важкі метали не лише безпосередньо загрожують життю рослини, а й можуть повністю зіпсувати врожай!

  • Забруднене повітря

Так само як токсини можуть впливати з ґрунту, рослини та сільськогосподарські культури поглинають із повітря багато шкідливих речовин (особливо під час вирощування на відкритому повітрі), що, звісно, їм шкодить. Ідеться насамперед про кисневі радикали, зокрема озон, надлишок якого навколо зелених частин рослин значно прискорює процеси старіння. Крім озону, вирощувачі стикаються з впливом діоксиду сірки, аміаку та оксидів азоту.

  • Надлишок світла

Надмірна кількість світла також сприяє утворенню кисневих радикалів. Наслідком стає руйнування хлорофілу. Простіше кажучи, у гроутенті або теплиці не слід перебільшувати з освітленням. На відкритому повітрі варто покладатися на садівничу інтуїцію, враховувати інформацію про висаджені рослини та забезпечувати їм відповідний рівень освітлення.

 image2

Сподіваємося, що час, присвячений читанню, допоможе Вам уникнути поширених на практиці помилок, які шкодять і рослинам, і гаманцю. Бажаємо, щоб рослини у Вашому догляді почувалися якнайкраще! Якщо Ви хочете про щось нас запитати, ми на зв'язку щодня — телефонуйте або пишіть нам на info@higarden.eu, щоб вирощування разом із нами приносило Вам лише радість.

- Перліт
- LED-освітлення
- CMH-освітлення
- Термогігрометри
- EC / pH-метри

Через які фази проходить рослина та які їхні особливості?

Щойно Ви придбаєте все необхідне, потрібно буде дочекатися слушного моменту. Пам'ятайте, що рослина проходить різні фази розвитку, і на кожному з цих етапів має різні потреби в догляді та живленні.

  • Фаза проростання: Ви висаджуєте насіння та пророщуєте його в контейнерах для пророщування або мінітеплицях. Цей етап має тривати від кінця лютого до середини травня. Після того як рослини проростуть, Ви пересаджуєте їх у менші горщики. Пророщування можна пропустити, якщо Ви вирішите закласти насадження, висадивши пророщені рослини або живці.
  • Фаза росту: Під час цієї фази рослина набирає більшу частину зеленої надземної маси, яку формує протягом річного циклу. У відкритому ґрунті фаза росту зазвичай триває довше. На початку квітня Ви вже можете перенести рослини надвір, адже тривалості світлового дня вже достатньо для їхнього розвитку. На початку квітня все ще існує ризик, що вночі температура опуститься нижче нуля, що може стати серйозною проблемою для деяких видів рослин. Зазвичай цей ризик минає в середині квітня, коли перенести рослини надвір уже безпечніше. Час перенесення рослин надвір визначається насамперед періодом цвітіння вирощуваного виду. Рослини з коротким періодом цвітіння можуть залишатися в приміщенні трохи довше, тоді як рослини з тривалішим періодом цвітіння вже слід висадити надвір.
  • Фаза цвітіння: Залежно від виду рослини та тривалості цвітіння вибраного сорту Ваша рослина почне цвісти в липні або серпні. На цьому етапі рослина формує квіти, а згодом і плоди, які Ви зберете в період від кінця серпня до початку жовтня — знову ж таки, залежно від періоду цвітіння вирощуваної рослини та сорту.
Фаза росту: посібник для вирощувачів на відкритому повітрі

Хочете цього року виростити в саду міцні та здорові рослини й зібрати щедрий урожай? Починати потрібно вже під час ростової фази — періоду, коли рослини розвивають коріння, листя та стебла, які згодом стануть основою Вашого врожаю. У нашому посібнику ми розповімо, як підтримати вегетативний ріст під час вирощування на відкритому повітрі.

Упродовж життя рослини проходять два особливі періоди — вегетативну (ростову) фазу, коли вони ростуть і утворюють листя, коріння та стебла, і генеративну (квіткову) фазу, коли цвітуть і утворюють насіння. Тривалість вегетативної та генеративної фаз відрізняється у різних видів рослин: деякі види мають тривалу вегетативну фазу й короткий період цвітіння (наприклад, дерева), інші швидко переходять до генеративної фази (наприклад, однорічні рослини), а в деяких рослин (наприклад, багаторічних) ці фази циклічно повторюються впродовж кількох років.

Вас може зацікавити: Фотоперіод: рослини короткого та довгого світлового дня

Чому важливі здорові стебла та коріння

Під час ростової фази рослинам дуже важливо сформувати достатньо коріння, листя та стебел, адже під час цвітіння вони спрямовуватимуть більшу частину своєї енергії на утворення квітів, плодів і насіння. Простіше кажучи, без міцних стебел і здорового листя та коріння не варто очікувати щедрого врожаю. Стебла підтримують листя, квіти та плоди й містять судинну систему, яка переносить воду та поживні речовини по всій рослині. Коренева система також виконує кілька функцій одночасно. Коріння поглинає поживні речовини та воду із субстрату й слугує рослинам резервом на періоди посухи. Крім того, достатньо глибоке та розгалужене коріння допомагає рослинам витримувати навіть сильний вітер, що важливо під час вирощування на відкритому повітрі.

Достатня кількість азоту

Як і людям, рослинам для здоров'я потрібен збалансований раціон. Упродовж життя рослинам необхідні загалом 17 різних поживних елементів. Деякі з них вони отримують із повітря та води (вуглець, кисень, водень), але більшість поглинають корінням із ґрунту. Якщо рослинам бракує якогось із цих важливих поживних елементів, це істотно позначається на їхньому здоров'ї. Родючий ґрунт і правильні добрива — це перший крок до того, щоб Ваші рослини добре почувалися під час вегетативної фази та швидко формували міцні стебла й розгалужене коріння.

Три найважливіші поживні речовини в ґрунті — азот (N), фосфор (P) і калій (K), які рослини споживають у найбільшій кількості. Під час ростової фази особливо важливий азот, адже він є основою для утворення білків — «цеглинок» усіх рослинних клітин і тканин. Без білків рослини не могли б утворювати нове листя, стебла та коріння. Азот також входить до складу хлорофілу — зеленого пігменту, який забезпечує фотосинтез, тобто перетворення світла на енергію. Крім того, азот входить до складу РНК, ДНК та ферментів. Азот потрапляє в ґрунт кількома шляхами:

Біологічна фіксація азоту: Деякі бактерії (наприклад, родів Rhizobium або Azotobacter) перетворюють атмосферний азот (N₂) на аміак (NH₃). Ці бактерії живуть у ґрунті, а також на корінні бобових рослин (гороху, квасолі, конюшини). Висаджування цих рослин на грядках (зелене добриво) — чудовий природний спосіб збільшити кількість азоту в ґрунті.

Органічна речовина: Азот також потрапляє в ґрунт у складі органічної речовини, що розкладається і яку ґрунтові мікроорганізми перетворюють на нітрати (NO₃⁻). Найефективніше додавати органічну речовину в ґрунт за допомогою компосту, гумусу та мульчування.

Добрива для росту: Існує безліч видів добрив — від повністю органічних до суто мінеральних, із поступовою або швидкою дією, у сухій чи рідкій формі. Вибір відповідного добрива залежить насамперед від способу вирощування. Для вирощування в горщиках добре підходять рідкі добрива швидкої дії, тоді як для ґрунту краще обирати органічні варіанти з повільним вивільненням. Незалежно від обраного типу, добриво для росту завжди має містити значну частку азоту (N).

Вас може зацікавити: Добрива для росту: для чого вони потрібні та як їх використовувати

Допоміжні поживні елементи

Кальцій (Ca) і кремній (Si) — це два поживні елементи, яким більшість вирощувачів на відкритому повітрі приділяють мало уваги, оскільки в ґрунті їх зазвичай достатньо. Однак нестача кремнію чи кальцію під час ростової фази може суттєво вплинути на рослини, адже обидва ці елементи безпосередньо впливають на міцність клітинних стінок. Коли рослина отримує достатньо кремнію та кальцію, її листя і стебла стають міцнішими, а сама рослина краще протистоїть вітру, посусі та патогенам.

Кальцій: Цей елемент має вирішальне значення для розвитку нових клітин, а також регулює транспорт води та поживних речовин між клітинами. Нестача кальцію проявляється деформованим або відмираючим молодим листям і сповільненням росту. Хорошим джерелом кальцію під час вирощування на відкритому повітрі є доломітовий вапняк, який також допомагає знизити кислотність ґрунту. Швидким джерелом кальцію для рослин під час ростової фази є рідкі добрива із вмістом кальцію та азоту (CalMag). Кальцій також міститься в органічній речовині, що розкладається, наприклад у компості або мульчі.

Кремній: Під час вирощування у відкритому ґрунті рослини мають широкий доступ до кремнію, але якщо Ви вирощуєте їх, наприклад, у кокосовому субстраті або інертних субстратах, кремнію може бракувати. Кремній зміцнює клітинні стінки, завдяки чому рослини краще витримують високі температури, сухе повітря та посуху. Щоб швидко забезпечити рослини кремнієм і захистити їх від спекотної погоди, спробуйте позакореневе внесення кремнію, наприклад засіб Terra Aquatica Silicate.

Полив і вологість ґрунту

Вегетативна фаза — це період швидкого й інтенсивного росту, коли рослинам потрібне регулярне надходження води. Посуха може суттєво сповільнити ріст, особливо молодих рослин із корінням, що розвивається. З іншого боку, надмірне зволоження субстрату може призвести до загнивання коріння та розвитку плісняви. Тому під час поливу рослин на відкритому повітрі варто дотримуватися таких правил:

  • Поливайте краще частіше й потроху, ніж рідко, але у великій кількості.
  • Регулярно перевіряйте вологість ґрунту: на дотик він має бути вологим, але не розмоклим.
  • Поливайте вранці або ввечері.
  • У періоди інтенсивних дощів подбайте про достатній дренаж ґрунту.

Щоб знайти більше корисних порад та інструкцій для вирощувачів у приміщенні й на відкритому повітрі, відвідайте наш блог Higarden!

 

Як правильно прищипувати рослини?

Навчіться технік прищипування рослин і прищипуйте їх, як досвідчений садівник. Теорію Ви знайдете в цьому тексті. А потім зможете із задоволенням вирушити до саду й одразу застосувати її на практиці.

rose-1744950_1920

Рослини й квіти прищипують з двох основних причин. Завдяки правильному прищипуванню Ви не лише отримаєте красивіший урожай, надавши рослинам бажаної форми, а й сприятимете їхньому здоровому розвитку. 

Багато вирощувачів, навіть не лише початківців, не наважуються прищипувати рослини: саме це слово викликає в них відчуття, що все складно і що без цього цілком можна обійтися, щоб зібрати врожай. Насправді це дуже простий метод, який допоможе Вам отримати значно кращий урожай. 

Керуйте ростом рослин — їхньою висотою, напрямком і кінцевою формою. Усе у Ваших руках. А якісні ножиці, а також інші помічні засоби, наприклад рукавички, допоможуть Вам отримувати задоволення від керування ростом рослин. 

Прищипувати рослину означає зрізати або обрізати пагони гілочок. Так Ви чудово стимулюєте й навіть максимально посилюєте розгалуження — а для рослин це дуже бажано. 

З кожним прищипнутим пагоном збільшується кількість гілочок, але водночас зменшується висота рослини. Цікаво, як у результаті збільшується кількість гілочок? Якщо зробити зріз або обрізання у правильному місці, замість одного пагона з'являться два нові. Обережно прищипніть ці два пагони — і принцип повториться, тож із однієї гілочки ми отримаємо вже чотири! Ну як, хіба це не трохи чарівно? Словом, як садівник Ви маєте таку силу. Ви побачите, що вирощування дає змогу творити й не обмежується лише тим, щоб посіяти, полити та зібрати врожай. Якщо Ви ще не маєте досвіду прищипування, але ця ідея Вас зацікавила, а може, навіть захопила, давайте розберемося, як усе зробити правильно.

plant-3334929_1920

Насамперед усе залежить від типу рослини, яку Ви прищипуєте. З маленькими рослинами все просто: візьміть менші й гострі садові ножиці та додайте трохи спритності рук. Для великих рослин Вам знадобиться стерильний скальпель. Якщо трохи перебільшити, прищипування — це фактично хірургічна робота, тож потрібно бути якомога точнішими. Місце й спосіб зрізу мають вирішальне значення: пагони гілочок завжди відщипуйте безпосередньо над місцем з'єднання двох гілочок, розташованих одна навпроти одної. Відщипуйте лише верхівку. Окрім керування ростом уже наявної рослини, з верхівки можна виростити й зовсім нову рослину. Достатньо занурити відщипнуту верхівку у воду, де за допомогою відповідного стимулятора коренеутворення вона легко й успішно пустить коріння. Докладніше про стимулювання утворення коренів Ви дізнаєтеся в окремій статті. Якщо Ви заздалегідь знаєте, що зрізатимете або обрізатимете верхівку, щоб виростити нову рослину, зробіть косий зріз. 

Якщо Ви тільки починаєте, не потрібно одразу випробовувати метод проб і помилок на всьому врожаї. Спробуйте прищипнути лише верхівки однієї рослини й поспостерігайте, як вона розвиватиметься після Вашого делікатного «хірургічного» втручання порівняно з іншими красунями.

flowers-4232_1920

Насамкінець важливо згадати й про правильний вибір часу. Коли ж прищипувати рослини? Це залежить від того, скільки разів Ви плануєте виконати цю процедуру протягом циклу вирощування. Якщо лише один раз — дочекайтеся моменту безпосередньо перед цвітінням. Якщо кілька разів — почніть прищипувати трохи раніше, під час вегетативної фази. 

Вам досі здавалося, що прищипувати рослини складно, і Ви збиралися з духом? Не вагайтеся — це приносить радість! Якщо після прочитання цієї статті у Вас залишилися запитання без відповідей, ми з радістю допоможемо за знайомою адресою info@higarden.eu. Чекаємо на Ваші запитання!

- Ножиці та садовий інструмент
- Рукавички

SOG, або «море зелені»

У Вас є лише обмежене приміщення для вирощування, а Ви хочете отримати якомога більший урожай? Минуло вже чимало часу відтоді, як голландські вирощувачі запропонували цю просту й ефективну техніку вирощування, яка сьогодні широко поширена та полегшує й робить ефективнішим вирощування трав у приміщенні в гроубоксі. Давайте познайомимося з нею ближче!

sog111

У чому полягає основний принцип методу вирощування рослин SOG? Якщо коротко — у скороченні вегетативної фази рослини до необхідного мінімуму та швидшому переході до фази цвітіння, щоб максимально використати простір у будь-якому приміщенні для вирощування.

Для початку наведемо три причини, чому варто опанувати метод вирощування SOG:

  • Регулярний і загалом вищий урожай.
  • Невибагливість до висоти, а отже, більше рослин на обмеженому просторі! 
  • Раніший збір врожаю, адже рослини зазвичай перебувають у вегетативній фазі лише два тижні, а часто й менше. Короткий період вирощування також знижує ризик появи хвороб рослин і шкідників.

А тепер пояснимо, як діяти:

  1. За цього методу замість насіння частіше висаджують клони або живці. (Як розпізнати якісний клон? Читайте ТУТ.) Для створення суцільного зеленого покриву обирають сорти з якомога коротшим періодом цвітіння та невеликою очікуваною висотою.
  2. Висадіть улюблені рослини так, щоб кожна мала достатньо місця — бажано щонайменше 30 × 30 см. З практичних і естетичних міркувань варто використовувати невеликі квадратні горщики. 
  3. Освітлюйте рослини по 18 годин на день за допомогою світлодіодної лампи або газорозрядної лампи, доки вони не досягнуть висоти 25–30 см.
  4. Потім змініть світловий цикл, щоб рослини швидко перейшли до цвітіння: 12/12. Якщо з огляду на конкретний сорт Ви не хочете обмежуватися рекомендованою для цього етапу висотою рослин (див. вище), можна орієнтуватися також на їхній вік. На цьому етапі Ваші рослини мають рости не довше трьох тижнів, але зазвичай цей період становить лише два тижні.
  5. Унаслідок попередніх кроків під час фази цвітіння формується характерний суцільний покрив із квітів. Завдяки цьому також максимально використовується штучне освітлення.
  6. Візьміть якісні та чисті ножиці, щоб обрізати всі гілочки під покривом із квітів. 

sog1

Наша порада: використовуючи підвісну конструкцію, за цим методом можна вирощувати рослини також одна над одною, ще ефективніше використовуючи простір у гроубоксі або приміщенні для вирощування. Для цього знадобиться трохи навичок майстрування, але результат того вартий!

Якщо Ви плануєте регулярно збирати врожай квітів або інших культур за допомогою цього методу, радимо одразу придбати справді якісне обладнання з оптимальним співвідношенням ціни та продуктивності. Нижче ми пропонуємо кілька варіантів і будемо раді допомогти Вам із вибором. Звертайтеся до нас за знайомою адресою info@higarden.eu.

Рекомендуємо такі товари:

Що ще почитати? 

Які фази розвитку рослини?

Сьогодні поговоримо про ботаніку — ці знання стануть Вам у пригоді на практиці вирощування. Стадія розвитку, на якій зараз перебуває рослина, важлива, зокрема, для правильного дозування добрив.

healthy-1284252_1920

Розвиток рослини можна поділити на чотири наведені нижче фази. Для Вас як вирощувача особливо важливі дві середні фази, коли йдеться про підживлення: вегетативна фаза, або фаза росту, та фаза утворення квітів чи плодів. 

  • Зародкова (ембріональна): починається поділ клітин і утворюються рослинні тканини — основа майбутнього тіла рослини. 
  • Вегетативна (ростова): починається з проростання насінини й завершується з появою перших квітів, коли стебла та листя рослини досягають максимального розміру. Залежно від виду рослини ця фаза зазвичай триває 3–16 тижнів. У природі ростова фаза завершується автоматично: літо переходить в осінь, і сонце світить менше часу. Якщо ж Ви вирощуєте рослини у приміщенні, у гроубоксі, завершення ростової фази залежить від Вас і настає після скорочення тривалості освітлення. Щоб припинити ріст, потрібно практично спонукати рослину до цього й забезпечувати їй щодня 12 годин світла та 12 годин темряви. Виняток становлять автоцвітучі рослини, так звані автоцвітучі, які починають цвісти автоматично залежно від свого віку. У рості рослини розрізняють три менші фази: ембріональну, фазу видовження (елонгаційну) та фазу диференціації. Достатньо знати, що клітини рослин поступово діляться та збільшуються в об'ємі, адже ці процеси можна ефективно підтримати відповідними засобами. Завдяки їм Ви досягнете не лише інтенсивного росту рослин, а й забезпечите молодим рослинам більшу життєздатність та імунітет. Фізіологічні процеси в рослині, пов'язані з її ростом, потребують насамперед достатнього надходження азоту. Його можна додавати до основного живлення для росту. Коли насіння проростає та пробивається на поверхню субстрату, з нього з'являються сіянці, які незабаром пересаджують, наприклад, із парника у більші горщики, щоб вони могли повністю розвинути кореневу систему. Через неї рослини отримують поживні речовини для подальшого розвитку аж до завершення циклу вирощування. Тому ми наполегливо рекомендуємо додавати до поливу в цей період також якісний стимулятор коренеутворення. 

sunflowers-5665223_1920

  • Дозрівання (цвітіння): на цій стадії формуються репродуктивні органи рослини, що дає змогу розмножуватися вегетативним і статевим шляхом та утворювати квіти або плоди. На цій стадії рослини споживають найбільше фосфору та калію, і саме з урахуванням цих потреб створено добрива для цвітіння, а також стимулятори цвітіння та інші аксесуари, наприклад на основі ферментів, які підтримують біохімічні реакції в рослинах у цей період. Адже для кожного вирощувача рясне суцвіття та великі соковиті плоди — саме те, чим має завершитися ця фаза. А коли рослина стає дорослою? Коли її органи повністю розвинені. 
  • Старіння: на цій стадії Вам уже не потрібно нічого робити, адже врожай зібрано. Утім, це нагода розібратися з такими поняттями, як однорічні, дворічні та багаторічні рослини. На цій стадії органи рослини природно старіють і відмирають. Саме ці поняття позначають тривалість життя рослини — від першого поділу клітин на ембріональній стадії до цього моменту. 

Рекомендуємо такі товари: 

  • Набори добрив BioNova — комплексне живлення для всього циклу вирощування від популярного нідерландського бренду. 
  • BioNova Veganics — усе необхідне для фази росту та фази цвітіння, якщо Ви хочете, щоб Ваш урожай був на 100% органічним. 
  • HERCULES — сучасні пластикові горщики полегшать Вам шлях від насінини до прекрасних квітів і плодів. 
  • LED-набори — ретельно підібраний комплект гроубоксу з усім необхідним для не одного циклу вирощування та фантастичного врожаю. 

Тепер Ви знаєте, як відбувається життєвий цикл рослини. Якщо Ви хотіли з'ясувати, що і коли їй потрібно для розвитку, ця стаття має допомогти Вам і з цим питанням. Якщо у Вас виникнуть запитання, ми радо проконсультуємо Вас за знайомою адресою info@higarden.eu. 

Що ще почитати: 

Елементи керування списком

9 одиниць всього