Посібник із компостування
Сьогодні зосередимося на темі, яка останнім часом стала помітним трендом у світі садівництва, тож сподіваємося, що вона Вас зацікавить. Поговоримо про те, як легко закласти компост і використовувати його.
Компостування — це чудова можливість для кожного вирощувача й садівника перетворити біологічні відходи, як-от листя, траву, залишки овочів або опалі фрукти, на щось корисне, а саме на власне органічне добриво!
Досвід показує, що в кожному саду знаходиться справді чимало біологічних залишків, і було б шкода, якби цей цінний матеріал, який після успішного компостування може стати універсальним біодобривом, що ефективно підтримує всі види рослин, опинився на звалищі, де його до того ж важко спалити і через який звалища часто поширюють неприємний запах далеко довкола. Це все щодо екологічного аспекту, а тепер переходимо до практичних порад для Вашого саду.
Чи варто компостувати?
Відповідь однозначна — ТАК! Як відомо, родючий ґрунт вирізняється достатнім вмістом якісного гумусу, який утворюється, коли ми залишаємо біологічні відходи, якими поступово наповнюємо компостер, на певний час, щоб із ними попрацювала природа. Гумус має пухку структуру, яка утримує воду в ґрунті й водночас забезпечує корені повітрям. Чого ще бажати? Звісно, увесь процес можна прискорити за допомогою відповідного засобу, наприклад грануляту чеського бренду AgroBio. Він містить потрібні бактерії, які допоможуть природі. Окрім значної користі, яку компостування приноситиме Вам упродовж тривалого часу, Вас може зігрівати й усвідомлення того, що Ви особисто допомагаєте планеті.
Як це зробити?
- Спочатку виберіть місце для компосту, бажано з багатим на гумус ґрунтом. Воно має бути таким, щоб Ви без проблем могли час від часу під'їжджати до нього з тачкою, завантаженою біологічними відходами. Уникайте поширеної помилки — не закладайте компост у різноманітних заглибленнях та ямах, де недостатньо циркулює повітря. Гниття для компостування зовсім не підходить: потрібне лише поступове й природне розкладання органічного матеріалу, тобто тління. Це різні процеси. Також виберіть місце, де сонце не світитиме просто на компост упродовж усього дня.
- Придбайте компостер. Це може бути звичайна компостна купа площею приблизно 1,5 × 1 м. Заощадити місце допоможе компостер із дерев'яних дощок: у звичайній компостній купі біовідходи складають з одного кінця, а перетворений матеріал забирають з іншого. Тому купа може ставати довшою. Якщо використовуєте дерев'яні дошки, потрібно вибрати породу дерева, яка не піддається тлінню надто швидко, найкраще — модрину. Дерево можна замінити залізною конструкцією, яка не вивітрюється. Останнім часом особливо популярними стали термокомпостери, виготовлені з пластику та оснащені практичною кришкою. Якщо Ви лише збираєтеся почати компостувати, це найпростіший варіант.
- Надійний спосіб правильно компостувати — укладати матеріали шарами відповідно до перевірених правил. У нижній частині звичайного компосту розміщують гілки або шматки мертвої деревини — матеріал із грубішою структурою. Він утворює своєрідний прошарок між ґрунтом та іншими біовідходами, щоб кисень легше надходив до мікроорганізмів, які активно працюють у компостері. Далі розрізняють азотистий і вуглецевий шари. Це, так би мовити, основа майбутнього добрива, яке ми отримаємо з власних біологічних залишків. Укладайте шари завтовшки приблизно 10 см. Усе зелене, а також кухонні залишки, зокрема яєчна шкаралупа, утворюють азотистий шар. Усе коричневе, вологе й сухе формує вуглецевий шар. До нього належать солома, листя, тирса тощо. Якщо під час закладання компосту Ви використовуєте прискорювач (а чому б і ні), пересипайте шари ґрунтом, змішаним із прискорювачем компостування.
- Компост не потребує надмірного догляду. Купа поступово ущільнюється, через що до неї надходить менше кисню, тому приблизно через два місяці компост потрібно перемішати й знову укласти шарами. У дощову погоду накривайте компост, а якщо сухо, час від часу поливайте купу водою.
Зрілість компосту
Загалом розрізняють 3 стадії, і кожна фаза, на якій перебуває компост, визначає, для чого можна використовувати органічну масу, що тліє:
- Свіжий компост має вік близько 3 місяців, і в ньому ще можна розрізнити окремі складники. Навіть на цій ранній стадії його можна використовувати для підтримки корисних рослин, традиційно таких як помідори, картопля чи огірки.
- Зрілий компост має вік від пів року до року. Його можна впізнати за темно-коричневим або чорним кольором. Він пахне лісовим ґрунтом, а з початкових складників, окрім шкаралупи, вже майже нічого не розрізнити. Якщо просіяти його перед використанням, він підійде як добавка для всіх газонів і садових ділянок, грядок, а також як якісний ґрунт для горщиків усіх видів. Зрілий компост уже містить справді велику кількість основних поживних речовин, тому його потрібно вносити рівномірно й помірно, щоб не допустити надмірного удобрення.
- Компостний ґрунт зазвичай має вік понад рік, а його ефективність, тобто поживність, яка у зрілого компосту настільки висока, з часом знижується. Тому його можна без побоювань використовувати для всіх можливих видів рослин, найкраще навесні та влітку.
Тепер Ви знаєте, як закласти компост і як прискорити весь процес компостування. Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання щодо закладання компосту, звертайтеся до нас за відомою адресою — ми з радістю Вам порадимо. Пишіть на info@higarden.eu.